збаламучувати

збаламучувати
-ую, -уєш, рідко.
1) Робити неспокійним, каламутити (воду і т. ін.).
2) кого. Хвилювати кого-небудь, сіяти неспокій серед когось. || Підбурювати на якісь учинки; бунтувати.
3) Залицятися, настирливо домагатися взаємності в коханні.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "збаламучувати" в других словарях:

  • збаламучувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»